Нейрохірургічне відділення

Нейрохірургія – напрямок медицини, який займається оперативним і неоперативним лікуванням різноманітних порушень центральної та периферичної нервової системи. У відділення нейрохірургії пацієнти звертаються:

  • З травмами голови;
  • травмами хребта;
  • при невралгіях;
  • тунельних синдромах і т.д.

Важливо при лікуванні будь-якого захворювання не прогаяти час, чим раніше пацієнт звернеться до фахівця, тим краще відбуватиметься реабілітація аж до повного одужання.

Топор Костянтин Вікторович

Директор центру, лікар- нейрохірург вищої категоріі

590

Первинна
консультація

Записатися на прийом

Компресійні переломи хребта

Компресійний перелом хребта – це порушення цілісності хребців внаслідок травми або навантажень понад  їх міцності. В осіб молодого віку це відбувається внаслідок ДТП, падінь, надмірних навантажень, у людей похилого віку може трапитися і за невеликих зусиль. Компресійні переломи бувають декількох типів: оскольчасті, клиноподібні та вибухові.

Хребет-структура складна та багатоскладова: 33 хребці, міжхребцеві диски тощо. Хребці у своїй будові мають хребетний отвір, який у сукупності утворює хребетний канал, що містить у собі спинний мозок, у свою чергу, що іннервує майже все тіло. Таким чином можна зрозуміти, що хребет має три основні функції: опорну, захисну (спинний мозок) і також рухову. При переломах хребта шкоди зазнають усі три і зміни можуть бути незворотними, тому дуже важливо не затягувати похід до лікаря у подібних ситуаціях.

Очевидною скаргою будь-якого пацієнта з таким діагнозом є біль у спині при будь-яких рухах і навіть без, сидячи або стоячи. Для встановлення діагнозу тільки зовнішнього огляду недостатньо, проводять рентген обстеження хворого з метою підтвердження діагнозу. Якщо на знімку зафіксований перелом і потрібна операція, пацієнта відправляють на комп’ютерну томографію. КТ дозволяє повною мірою оцінити масштаб пошкодження, подивитися з усіх боків, побачити те, чого рентген у площині не покаже і дозволяє лікарям спланувати стратегію лікування.

Лікування відбувається в умовах стаціонару. Вправи, корсети і постільний режим добре доповнюють хірургічне лікування, але власними силами малоефективні і окремо застосовуються лише за неможливості операції. Завдання хірурга – реконструювати хребець і стабілізувати зону ушкодження, що дозволяє пацієнту ходити вже за кілька днів після операції.